МО вчителів природничо-математичного циклу ЗШ №1 ім. Т. Г. Шевченка м.Знам'янки: Методичний матеріал

Шевченко Оксана Юріївна

вчитель хімії та біології

ІІ кваліфікаційна категорія

Створення професійного портфоліо як засіб самопрезентації вчителя

Ніхто не може показати світу, який я є, яскравіше, ніж це зміг зробити я сам. Ніхто не може приховати себе від побратимів, оскільки кожен вчинок людини, кожен акт творчості говорить про його автора…

Е. Хемінгуей

У сучасних умовах освіта розглядається як найважливіша цінність світової культури. Учитель виступає головною дійовою особою будь-яких шкільних перетворень, які вимагають від нього переорієнтації його діяльності на нові педагогічні цінності, що, в свою чергу, розкривають одну з основних проблем у роботі з підвищення професійної майстерності педагогів — формування особистісно-професійного іміджу.

Оскільки особистість постійно розвивається, є активною, її діяльність повинна бути спрямована на створення, пошуки нових нестандартних розв’язань проблем, що виникають, у тому числі і професійного характеру. Головна ідея сучасної освіти полягає у створенні такої системи, яка забезпечить кожній людині можливість отримання та поповнення знань, компетенцій, непереривний розвиток, удосконалення, самореалізацію.

Сучасний педагог — це творча індивідуальність, яка володіє оригінальним проблемно-педагогічним і критичним мисленням, творець різноманітних розробок, які спираються на передовий світовий досвід і нові технології навчання. Будь-які перетворення, які відбуваються в школі, знаходяться в прямій залежності від особистісних якостей педагогів, рівня їхньої професійно-педагогічної компетентності, а також рівня розвитку їх мотиваційно-ціннісної орієнтації на свою професію.

Завданням школи є створення таких умов, які б забезпечували запуск механізмів самоосвіти, самопізнання і самоактуалізації особистості, а також сприяли б формуванню мотивації досягнень.

Одним із таких засобів є портфоліо, яке дозволяє вчителеві ефективно планувати й оцінювати процес і результати своєї діяльності, самопрезентуватися.

Різні підходи до виділення стратегій і технік самопрезентації розглядали такі науковці, як І. Джонс, Ю. Жуков, Т. Піттман, Р. Чалдіні.

Підходи до визначення поняття «портфоліо» і його основні моделі розкриті в роботах Л. Бараннікова, Г. Голуб, Т. Новікової, М. Чошанова та ін. Зарубіжний досвід досить глибоко представлений у роботах К. Вольфа, М. Вонакотта, К. Воуерс, Д. Літтла, А. Лоуренсена та ін.

Науково-дослідний інтерес до цього методу виявлено з боку В. Загвоздкіна, М. Пінської, О. Федотової та ін., у публікаціях яких розкривається ретроспективний аналіз портфоліо, досвід його використання в зарубіжній освіті, загальнодидактична роль портфоліо в навчанні.

Актуальність використання технології самопрезентації виявляється в необхідності підготовки вчителів до публічних виступів; залученні педагогів до різноманітних форм самопрезентації, що дають можливість учителеві не тільки представити себе оточуючим у найвигіднішому ракурсі, підвищити свій особистісно-професійний імідж, а й уможливлюють допомогу своїм учням у цьому питанні.

Професійне становлення вчителя неможливе без певних зусиль і вмінь у діяльності керівника, направлених на забезпечення умов і допомоги вчителям, розвитку їх мотивації, формуванню особистісно-професійного іміджу педагогів. Без забезпечення мотивації праці, завоювання авторитета і довіри керівником, постановки цілей, пояснення смислу роботи, постійного навчання і стимулювання кадрів, навчаючого аналізу реального стану справ професійне становлення вчителя не тільки не буде успішним, але і буде ускладнене.

Серед умов, які сприяють професійному становленню вчителя, виступає портфоліо як форма презентації індивідуальних і професійних результатів педагогічної діяльності, які демонструють уміння педагога розв’язувати професійні завдання, практично використовувати отримані знання в процесі освіти та самоосвіти, вибирати стратегію і тактику професійної поведінки.

Портфоліо — це спосіб фіксувати, накопичувати й оцінювати індивідуальні досягнення за певний період часу .

Портфоліо — це колекція робіт, яка демонструє зусилля вчителя, прогрес або досягнення в певній галузі; документує придбаний учителем досвід .

Портфоліо вчителя — це спосіб фіксування, накопичення матеріалів, які демонструють рівень професіоналізму вчителя і вміння розв’язувати завдання своєї професійної діяльності. Портфоліо вчителя показує рівень підготовленості вчителів і рівень активності в навчальних і позанавчальних видах діяльності. Портфоліо створює умови для самореалізації і самовираження вчителя, рефлексії своєї педагогічної діяльності, формування успішності та особистісно-професійного іміджу

Залежно від того, яка мета портфоліо, воно може бути короткостроковим, тривалим або постійним. Портфоліо може бути створене в електронному вигляді або на паперових носіях.

Електронний варіант портфоліо — базований для веб-сервера ресурс, сайт учителя, який відображає індивідуальність і професійні досягнення власника. Найвигідніше застосування під час атестації педагога, при дистанційній співдружності в рамках мережевих співтовариств.

Паперовий варіант портфоліо — це папка з документами та матеріалами; коротка інформація на декількох листах, що містить у собі основні моменти і твердження про вчителя та його професійну діяльність. Найбільш вигідна форма при влаштуванні на роботу, атестації вчителя, аналізі роботи, коректуванні тощо. Незамінна при проведенні моніторингу даних.

Зазначимо, що якихось суворих, прийнятих у всьому світі правил зі створення портфоліо вчителя не існує. Є основні положення того, що повинно входити до складу портфоліо основними частинами якого є: обов’язкові документи (особова картка, копія документів про освіту, копія атестаційного листа, копія документа про підвищення кваліфікації, копії нагородних документів) та додаткові документи (варіативна частина).

Таким чином, портфоліо вчителя є мотиваційною основою діяльності педагога та допомогою у професійному становленні вчителя, формуванні його особистісно-професійного іміджу. Портфоліо виступає не тільки інструментом, який полегшує зовнішню експертизу діяльності вчителя та її результатів.

Швайка Ірина Василівна

вчитель математики

вища кваліфікаційна категорія

вчитель-методист

Використання міжпредметних зв’язків на уроках математики

Усі знання виростають з одного коріння —

з навколишньої дійсності,

а тому й повинні вивчатися у зв'язках

Я.А.Коменський

Реформування системи освіти в Україні нині набуло глобального характеру. Ми є свідками процесів, які безпосередньо пов’язані з реформуванням змісту освіти. Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й впровадженням інноваційних методів та технологій навчання.

Якісне навчання забезпечує засвоєння знань та формування умінь, що для випускника школи стануть підґрунтям у його подальшому житті. Продуктом школи є людина, особистість. Тож навчати її треба так, щоб учень відчув, що знання та вміння є для нього життєвою необхідністю.

Навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь і навичок, а сформувати її компетенції, визначити шлях до самовдосконалення.

У світлі сучасних завдань всебічно, гармонійно розвиненої особистості школяра проблема міжпредметних зв’язків набуває важливого значення.

Актуальність даної проблеми зумовлена розвитком науки, техніки, суспільства. Найвагоміші відкриття відбуваються на стику наук. Спеціаліст будь-якої професії цінується, якщо він володіє високим рівнем загальноосвітніх знань, творчо мислить та здатний до постійного оновлення знань.

Міжпредметні зв’язки є важливим принципом навчання в сучасній школі, що забезпечує взаємозв’язок наук природничо-математичного і суспільно-гуманітарного циклів.

Широке і глибоке проникнення технологій в усі сфери людської діяльності вимагає від молодого покоління, як мінімум, мати базові поняття і знання технологій, які є частиною соціальної культури сучасного суспільства. Міжпредметні зв'язки технологічної і природничо-математичної освіти в цьому смислі мають домінуюче значення.

Проблема не стільки в оволодінні знаннями, скільки в умінні застосовувати їх на практиці в будь-якій життєвій ситуації та у професійній сфері.

Однією з умов вдосконалення природничо-математичної та технічної освіти є зведення до єдиної системи змісту навчальних предметів. Вчителі ліцею постійно використовують міжпредметні зв’язки з фізики, хімії, математики, біології, географії й інформатики для збагачення матеріалу, що вивчається. Ці зв’язки є багатогранними і постійними.

Реалізація міжпредметних зв’язків сприяє розкриттю творчих здібностей кожного вчителя, урізноманітненню методів та організаційних форм навчання для посилення інтересу учнів до знань, активізації мислення, оволодіння системою наукових знань і, зрештою, підвищення результативності всієї навчально-виховної роботи.

Взаємозв’язок у вивченні предметів – природний процес, зумовлений логікою навчання.

Особливості формування ключових компетентностей

учнів при навчанні математики.

Зміст і методика викладання математики має специфічні особливості щодо формування ключових компетентностей учнів: соціальної, полікультурної, комунікативної, інформаційної, компетенції самоосвіти і саморозвитку, продуктивної творчої діяльності.

На сучасному етапі розвитку суспільства все більше спеціальностей потребують високого рівня освіти, застосувань математичних знань (фізика, хімія, інформатика, бізнес, фінанси тощо), а відтак розширюється коло учнів, для яких математика стає професійно значущим предметом.

Крім того, в повсякденній практичній діяльності кожна людина в тій чи іншій мірі має справу з розрахунками, плануванням, моделюванням, прийомами геометричних побудов та вимірювань, складанням та читанням таблиць, схем, діаграм, графіків, виконанням алгоритмів, аналізом масивів даних. Тому, вивчаючи кожну тему з математики, слід пов’язувати її зміст з практичними задачами з життя чи інших навчальних дисциплін, доводити на конкретних прикладах її практичну значимість та коло застосувань.

Математика – знаряддя для міркування,

бо все, що є на небі, в душі і на землі можна

виразити в точному числі.

І зовсім нестерпно, коли математик

викладає математику без її застосування…

Р.Фейман

Хочеться виділити ще один напрямок – зацікавити учнів своїм предметом, тобто тим матеріалом, яким повинна володіти кожна людина для ведення своєї трудової діяльності. За М.М.Фіцулою для уроків з міжпредметними зв’язками характерне таке структурування змісту й форми, яке викликає передусім інтерес в учнів і «сприяє їх оптимальному розвитку й вихованню».

Міжпредметні зв’язки в аспекті досліджень великих педагогів

Гуманізація освіти спрямована на переорієнтацію самої освіти з предметно-змістовного принципу засвоєння основ наук на вивчення цілісної картини світу та формування системного мислення.

«Наука – це єдине ціле, а поділ її на окремі галузі зумовлений лише обмеженістю людського пізнання, а не природною необхідністю» - так писав фізик Макс Планк.

Процес розвитку природничих наук закономірно призвів до диференціації знань. Це забезпечувало більш ґрунтовний аналіз сфер пізнавальної діяльності. Проте, таке розгалуження спричинило виникнення «кордонів» між галузями знань, навіть близьких між собою.

Я.А.Коменський зазначав, що необхідно «завжди і всюди брати разом те, що пов’язано одне з одним». Необхідність такого підходу до організації навчально – виховного процесу він пояснював тим, що «всі знання виростають з одного коріння – навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому повинні вивчатися у зв’язках».

Великий педагог Ушинський К.Д. вважав, що одним з шляхів досягнення високої якості знань є злиття дисциплін, що вивчаються. Це злиття передбачає порядок і єдність, координацію між елементами знань. Доки різні предмети навчального курсу будуть викладатися, ніби зовсім не знаючи про існування один одного, учіння не буде суттєво впливати на розвиток дітей; доти учіння буде не захоплюючим органічним процесом психічного розвитку, а нестерпно нудною працею для учня.

Бельгійський психолог О.Декролі поклав міжпредметні зв’язки в основу своєї педагогічної концепції, що отримала назву «школа для життя через життя».

Суттєвий вплив на подолання предметної автономії, на запровадження у навчально – виховний процес міжпредметних зв’язків мали праці І.П.Павлова, В.О.Сухомлинського, Л.С.Виготського, П.Я.Гольтперіна, І.О.Сікорського.

У 90 – х роках минулого століття інтеграція набула функції механізму гуманізації процесу навчання та була покликана сприяти формуванню у школярів цілісного погляду на світ, подоланню «ефекту клаптикової ковдри» у набутих учнями знаннях.

Шляхи реалізації інтеграції математики та інформатики

з іншими предметами шкільного компоненту

Математиці властива універсальність. Однак, математика не може при цьому замінити методи і поняття тих конкретних наук, де її застосовують, вона має прикладний, підпорядкований характер, служить інструментом у вивченні інших наук.

З цієї точки зору є дуже важливим узгодження у часі і за темпами вивчення програми з математики з програмами інших предметів шкільного компоненту, де використовується математичний апарат.

Надзвичайно цікавим і перспективним є такий спосіб демонстрації зв’язку математики з іншими науками, як проведення нестандартних уроків – інтегрованих або бінарних. Вони формують науковий світогляд, сприяють встановленню логічних зв’язків між предметами, попереджають формалізм у знаннях.

Інтегрувати можна уроки математики з уроками:

§ трудового навчання («Формули», «Побудова креслень одягу», «Одиниці маси. Робота з харчовими продуктами. Приготування страв»),

§ географії («Масштаб. Побудова плану шкільної території»),

§ природознавства («Симетрія. Симетрія в природі»),

§ фізики («Швидкість. Одиниці вимірювання швидкості»),

§ історії («Подорож у минуле геометрії», «Сім чудес світу»),

§ біології («Математика на службі генетики»), тощо.

Інтегровані уроки мають яскраво виражену прикладну спрямованість і тому викликають незаперечний пізнавальний інтерес учнів.

Міжпредметні зв’язки – це не стільки «мости» між навчальними предметами, але й засіб побудови цілісної системи навчання на основі спільності змісту знань і методів наукового пізнання. Методисти давно пов’язують проблему міжпредметних зв’язків з раціональним використанням математичних знань у практичній діяльності людей, оскільки сфера застосування математики постійно розширюється.

Немає жодної галузі математики,

хоч би якою абстрактною вона не була,

що коли-небудь не буде застосованою до

явищ дійсного світу

М.І.Лобачевський

Методичні рекомендації

щодо використання міжпредметних зв’язків

при викладанні математики

Під час добору задач доцільно дотримуватися певних вимог. Задача має демонструвати практичне застосування математичних ідей і методів та ілюструвати матеріал, що викладається на певному уроці, містити відповідні або інтуїтивно зрозумілі учням поняття і терміни, а також реальні числові дані, що не ведуть до громіздких обчислень. За таких умов використання прикладної задачі, складеної на матеріалах суміжних предметів, дає педагогічний ефект.

Практика свідчить про доцільність проведення уроків математики з інтегрованим змістом. Зокрема, використання задач з екологічним сюжетом на основі краєзнавчого матеріалу, довкілля. За умови розв’язування таких задач знання учнів поповнюються цікавими відомостями про навколишній світ, розвивається і вдосконалюється математична мова, увага, самостійне творче мислення, виховуються елементи основ екологічної культури.

Наведемо приклади цікавих числових відомостей екологічного спрямування, а також задач, що їх можна використовувати під час вивчення деяких тем з математики:

1. Обчислити, скільки кубічних метрів повітря очистить від автомобільних викидних газів 25 каштанів, посаджених вздовж дороги, якщо одне дерево очищує зону довжиною 100м, шириною 20 м, висотою 10 м без шкоди для себе.

2. Загальні запаси води на планеті 1800 млн. км. На світовий океан припадає 98%. Прісна вода становить 2%, з них тільки 1% перебуває в рідкому стані.

3. 1м³ неочищених стічних вод забруднює 50 м чистої води.

4. Щоб зібрати 1кг меду, бджола робить 50 тисяч вильотів і відвідує 10 млн. квітів.

5. Із 264г листя сухої кропиви можна виготовити 8 порцій ліків для зупинки кровотечі. Скільком хворим може допомогти хлопчик, що заготовив 1485г листя?

6. Мурашина сім'я протягом дня знищує близько 1кг комах, завдяки чому захищає ліс площею 2500 м, тому за руйнування мурашника накладається штраф 230 грн.

7. Територія України поділяється на такі ботаніко-географічні зони Полісся, Лісостеп, Степ, Карпати, Крим, у яких площа лісів становить відповідно: 40%, 25%, 10%, 22%, 3%. Побудувати діаграму розміщення лісів у порядку зростання.

8. Скільки людей забезпечує киснем кожна ботаніко-географічна зона, якщо лісовий фонд становить 96862 тисяч га?

Про те, що математика як обчислювальний інструмент має допомагати вивченню фізики – зрозуміло всім. Повну картину фізичного явища можна отримати лише тоді, коли ці явища вдається кількісно виміряти і описати мовою математичних співвідношень.

Вивчаючи тему «Стандартний вигляд числа» доцільно розглянути застосування запису чисел у стандартному вигляді при розв’язуванні задач з фізичним змістом. Наприклад, для виготовлення електроліту потрібна дистильована вода, яка добувається шляхом випаровування природної води. Яку кількість теплоти треба витратити для випаровування 20т води, взятої при температурі кипіння? (Q=mr, де m=2· 10кг, r=2,257· 10 Дж/кг).

При вивченні теми «Прогресія» доцільно згадати досліди подружжя Кюрі, що привели до відкриття радіоактивності і закону розпаду атому; закон вільного падіння і рівноприскореного руху.

Вивчаючи пряму і обернену пропорційності, можна розв’язати задачі про сполучені посудини, або про важелі: «Довжина меншого плеча важеля 5см, більшого 30см. На менше плече діє сила 12Н. Яку силу треба прикласти до більшого плеча, щоб зрівняти важіль?»

Вивчаючи тему «Об’єм» можна навести безліч цікавих фактів, що демонструють зв'язок математики з іншими предметами шкільного компоненту (з історією – єгипетські піраміди; з образотворчим мистецтвом – особливості передавання об’ємності предметів за допомогою графіки і живопису, приклади зорових ілюзій неіснуючих предметів; з англійською мовою – англійські міри об’єму; з фізичною культурою – форма багатьох спортивних знарядь: ядро, м’яч, граната, спис, обруч тощо; з екологією – об’єм втраченої води з несправного крану; з біологією – форма вірусів, бджолині соти ; з географією – об’єм щорічних опадів на Землі, об’єм льодовиків в Антарктиді; з космічними дослідженнями – об’єм штучного супутника Землі, тощо.

Національно-патріотичне виховання та використання

міжпредметних зв’язків при викладанні математики

Математика може сприяти вихованню національної самосвідомості,

що є актуальним в наш час, коли Україна перебуває в процесі національного відродження. Для цього можна розв’язувати задачі на історичну тематику, наприклад: «В бою під Крутами в січні 1918 року полягло 300 українських студентів. Скільки років минуло віттоді?»

Патріотизм – це почуття любові до Батьківщини, гордості за досягнення її народу. Українська нація багата на таланти і переконати учнів в цьому можна, розв’язуючи задачі:

1. Найменша книжка в світі – мікромініатюрний «Кобзар», створена українським майстром М.Сядристим. Довжина сторінки – 0,84 мм, ширина на 0,13 мм менша. Знайти площу «Кобзаря» та найменшої японської книжки, що в 19 разів більша від «Кобзаря».

2. Розмах крил «Боїнга – 747» - 64,92м, а українського літака «Мрія» - на 23,48м більша. Знайти розмах крила українського літака «Мрія».

Неможливо виховати справжню людину, якщо вона не знає свого краю, його історії і сьогодення. Тому доцільно використовувати «місцеві» матеріали для складання задач:

1. У скільки разів довжина ріки Дністер (272 км) більша від довжини ріки Прут (85 км);

2. Ліси Карпат складаються з таких порід дерев: ялина – 41,2%, бук – 34,9%, дуб – 9,8%, сосна – 5,9%, ясен, явір, клен – 5,2%. Зобразити залежність діаграмою і зробити свої висновки щодо відсоткового розподілу лісонасаджень.

Дуже цікавим є пошук і відображення взаємозбагачуючих зв’язків між різними науками. Якщо зв'язок математики і фізики є очевидним, то гуманітарії таких зв’язків не бачать і часто заперечують. Проте знайти ці нетривіальні глибинні зв’язки можливо. У Болгарії створено підручник, що інтегрує математику, рідну та іноземні мови. Завдяки використанню художньої літератури на уроках математики можна розв’язувати задачі виховання, що дозволяє гармонізувати обстановку в класі, де є і логіки, і лірики.

При вивченні теорії ймовірностей можна звернутися до творчості класиків української та російської літератури. Відомим є факт заснування у 1836р. О.Пушкіним журналу «Соврємєннік», на сторінках якого публікувалися М.Гоголь, В.Жуковський, Ф.Тютчев. Своє місце на шпальтах журналу знайшли статті «О надежде» князя П.Козловського, де вперше, доступною широкому читачеві мовою, було уміло викладено початки теорії ймовірностей. У творах О.Пушкіна часто зустрічаються слова «случай», «фортуна», «рок». Досить згадати славнозвісну «Пікову даму»… За мотивами цього твору можна скласти задачу: «Яка ймовірність того, що з колоди, яка містить 52 карти, Герман навмання витягнув три карти, і це будуть 3, 7 і туз?».

Говорячи про попарно несумісні події, можна знайти віршовані рядки у творчості Т.Г.Шевченка:

«Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні.

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині –

Однаковісінько мені…»;

У творчості Пушкіна:

«Паду ли я, стрелой пронзённый,

Иль мимо пролетит она…»

В творчості цих поетів можна знайти приклади суми і добутку подій: «Як умру, то поховайте мене на могилі…»

Всім відомі рядки «Три сестрицы под окном пряли поздно вечерком…» можуть стати основою задачі на обчислення ймовірності для кожної з них стати царицею, або дадуть привід поговорити про неможливу, випадкову і вірогідну подію.

Такі інтерпретації носять дещо штучний характер. Але звернення до класиків літератури на уроках математики подобається учням, сприяє підвищенню інтересу до математики, зайвий раз демонструє взаємозв’язки математичного та гуманітарного напрямів. Цікавими є віршовані задачі, що розв’язуються способом складання рівнянь (історична - «Прах Діофанта» та задача про учнів Піфагора; історично-літературна задача про гусей, яку запропонував Суворов маленькому Пушкіну, коли гостював у будинку Ганнібала, тощо).

Пов’язати математику з хімією дають змогу задачі на суміші і сплави.

Вплив використання міжпредметних зв’язків на

формування мотивації навчання

Мотивація, або прагнення дитини до навчання, є одним із найважливіших чинників, що забезпечують успішне сприйняття і засвоєння учнями програмового матеріалу. Одноманітна за структурою навчальна діяльність призводить до втрати інтересу, знижує ефективність сприйняття учнем матеріалу, що вивчається. Формувати мотивацію означає створити для учня такі умови та ситуації, які змогли би активізувати розумову діяльність, де бажані мотиви і цілі розвивалися би з урахуванням життєвого досвіду та внутрішніх прагнень самого учня.

При підготовці до уроку ретельно продумана мотивація на рівні внутріпредметного та міжпредметних зв'язків визначає значимість теми уроку для розвитку науки, повсякденного життя, розв'язання економічних проблем, пізнання світу, фактів та явищ, підвищує усвідомлення матеріалу, що вивчається.

Логіка процесу навчання полягає в русі від представлення матеріалу через пояснення до розуміння, узагальнення, використання набутих знань на практиці. Прагнення людей до знань актуальних і прикладних значно вищі, ніж до абстрактних і непрактичних. Тому поєднання теоретичних знань з можливістю їх застосування до розв’язування задач в різних галузях науки та людської діяльності підвищує значущість предмета, формує в учнів дійсні уявлення про математику та її широке прикладне спрямування.

Використання міжпредметних зв’язків спрямоване на формування у школярів системи знань, умінь і навичок, робота з якими розвиває вміння осмислювати зміст понять та застосовувати здобуті знання на практиці, аналізувати результати, робити відповідні узагальнення, порівняння, висновки, розширює кругозір учнів. Такі задачі зумовлюють потребу у вивченні теоретичного матеріалу, свідчать, що математичні абстракції виникають із реального життя. Вони зацікавлюють розв’язуванням, вивченням окремих тем, а з часом учні відчують потребу у вивченні математики.

Практичні задачі допомагають висвітлювати міжпредметні зв’язки, які, у свою чергу, зумовлюють поглиблене і розширене сприйняття учнями фактів, свідоме засвоєння теорії, формування цілісної картини природи та світу. Міжпредметні зв’язки є відображенням тих взаємозв’язків, які діють у природі, а також є засобом, що забезпечує взаємну узгодженість учбових програм і підручників з різних предметів, слугує підвищенню наукового рівня викладання основ наук, формування діалектичного світогляду учнів, розвитку їх творчих здібностей, а також чинником взаємодії наук у процесі формування світогляду школярів і зростання їх пізнавальних інтересів.

Можна сміливо стверджувати, що використання міжпредметних зв’язків є одним з напрямків особистісної орієнтації освіти і забезпечує розвиток нового, творчого покоління громадян нашої держави.

Список використаних джерел

§ Звєрєва Г., Сердюк В. Компетентнісний підхід до навчання учнів на уроках математики. Математика в школах України. №9/2010.

§ Возна М. спроби формування цілісної картини навколишнього світу в процесі навчання математики. Математика в школах України. №30/2005

§ Козак Л.М. Виховання національної свідомості на уроках математики. Математичний вісник. Науково – методичний збірник. Випуск 3. Чернівці. 2005.

§ Тимофійчук О. Математика на службі екології. Математичний вісник. Науково – методичний збірник. Випуск 3. Чернівці. 2005.

§ Панішева О. Класики допомагають вивчати теорію ймовірностей. Математика. №7/2006.

§ Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – Санкт-Петербург, 2000.

Шевченко Оксана Юріївна

вчитель хімії та біології

ІІ кваліфікаційна категорія

“Інноваційні підходи до навчання природничо-математичних дисциплін.

Міжпредметні зв’язки як засіб формування системних знань та життєвих компетентностей учня ”

Одним із шляхів розвитку творчого потенціалу вчителів природничо – математичного циклу, є впровадження в практику сучасних інноваційних технологій навчання та виховання, досягнень педагогічної науки.

Впровадження інноваційних педагогічних технологій в процес підготовки майбутніх випускників покращують засвоєння навчального матеріалу учнями, зменшують час на вирішення стандартних завдань та допомагають знайти розв'язки нестандартних, стимулюють творчий потенціал педагогічних працівників, зумовлюють позитивне ставлення до навчальних дисциплін як учнів так і викладачів, підвищують рівень інформаційної культури та створюють умови для повноцінного розкриття особистостей. Тому застосування інноваційних педагогічних технологій є однією з умов якісної підготовки майбутнього випускника

Застосування сучасних інноваційних педагогічних технологій характеризуються тим, що вони:

- збагачують навчальний процес за рахунок впровадження активних, аналітичних і комунікативних способів навчання;

- забезпечують високий рівень навчального процесу;

- формують компетентність майбутніх випускників;

- забезпечують становлення аналітичних, організаційних, проектних, комунікативних навичок;

- розвивають здібності до прийняття правильних рішень у нестандартних ситуаціях;

- орієнтовані на стимулювання творчого потенціалу.

Кожна навчальна дисципліна, яка представляє одну з галузей наукових знань про реальний світ і способи його пізнання й перетворення, повинна розкривати, витлумачувати можливі взаємозв’язки наук і тенденції їхнього розвитку.

Інтеграція від “integration” (латина) – об'єднання в ціле будь-яких окремих частин. Переклад з латини означає “поповнення”, “відновлення”, “об'єднання “ в ціле будь-яких окремих частин (словник іншомовних слів).

Інтеграція – процес зближення і зв'язку наук, яких відбувається разом з процесом диференціації

Значення міжпредметних зв’язків вбачається в тому, що вони:

сприяють виробленню вмінь використовувати власні знання в різних ситуаціях;

допомагають вивчити природні явища в різних аспектах;

переконують у тому, що знання мають універсальний характер, тобто їх можна застосовувати в різних галузях;

формують цілісне уявлення про природничо-наукову картину світу;

сприяють появі переконань про загальний зв’язок явищ та їх обумовленість;

забезпечують розширення наукового світогляду учнів.

Виконують задачі:

- освітню функцію, бо їх використання спрямоване на формування у школярів системи знань, умінь та навичок на різних етапах навчання;

- розвиваючу функцію, бо робота з ними розвиває вміння осмислювати зміст понять, застосовувати здобуті знання на практиці, аналізувати результати, розширювати кругозір, робити відповідні узагальнення, порівняння, висновки;

- виховну функцію, бо міжпредметні зв’язки на уроках математики можуть здійснюватися насамперед через ці задачі.

Сучасні дослідники продовжують створювати різні моделі побудови інтегрованих курсів:

деякі з них пропонують об’єднати навчальний матеріал із різних дисциплін навколо певних понять або методів дослідження,

інші — об’єднати під час вивчення деякі розділи природничих дисциплін;

треті вбачають розв’язання цієї проблеми в поєднанні предметів природничого циклу.

Розрізняють два типи зв’язків між навчальними предметами: тимчасовий і постійний.

Перший передбачає узгодження в часі проходження навчальної програми різних предметів.

Другий пропонує однакове трактування наукових понять на основі загальних методичних положень.

Тимчасові мїжпредметні зв’язки, у свою чергу, діляться на три види: попередні, супутні та перспективні.

Попередніми міжпредметними зв’язками називають такі, у яких під час вивчення матеріалу курсу предмета опираються на раніше отримані знання з інших предметів.

Супутні — коли деякі питання і поняття одночасно вивчаються кількома предметами.

Перспективні — використовують у тому разі, коли вивчення матеріалу з предмета випереджає його застосування в інших предметах.

Можна виділити такі найбільш поширені причини неповного використання міжпредметних зв’язків у шкільній практиці:

недостатня теоретична і практична підготовка вчителя до проведення занять із міжпредметними зв’язками (відсутність методичних посібників міжпредметного змісту);

неузгодженість за часом вивчення матеріалу різних навчальних дисциплін природничого циклу;

різне тлумачення однакових понять у різних навчальних дисциплінах природничого циклу;

трудомісткість і великі затрати часу під час підготовки до занять міжпредметного змісту;

неефективність в однобічному використанні міжпредметних зв’язків (ситуація, коли вчитель однієї дисципліни намагається на своїх уроках реалізувати міжпредметні зв’язки, а на інших навчальних дисциплінах знання, отримані учнями, не використовуються).

Інтегрований урок як один із шляхів реалізації міжпредметних зв'язків

Інтегрований урок – це урок вивчення певної теми на основі двох-трьох навчальних дисциплін.

Мета: об'єднувати споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми.

Особливість: дослідження проблеми одного предмета знаходить своє продовження в іншому.

Зв'язки між предметами дають можливість:

посилити мотиваційну діяльність школярів;

виконати протягом уроку більший обсяг роботи;

глибше розкрити тему, посилити аргументованість наукових положень;

уточнити, оновити раніше засвоєний матеріал;

створити ситуації, які змушують учнів думати, зіставляти, шукати, стимулювати пізнавальний інтерес.

Застосування міжпредметних зв'язків на уроках:

робить знання учнів свідомими, міцними, системними;

активізує мислення учнів;

розвиває інтерес до навчання;

дозволяє раціонально використовувати час, відведений на вивчення навчального матеріалу;

істотно зменшує навантаження учнів;

сприяє розширенню й збагаченню словникового запасу;

сприяє розвитку інтелекту учнів, нахилів і здібностей, їхньому різнобічному розвитку.

Обчислити, скільки кубічних метрів повітря очистить від автомобільних викидних газів 25 каштанів, посаджених вздовж дороги, якщо одне дерево очищує зону довжиною 100м, шириною 20 м, висотою 10 м без шкоди для себе.

¨ Загальні запаси води на планеті 1800 млн. км3. На світовий океан припадає 98%. Прісна вода становить 2%, з них тільки 1% перебуває в рідкому стані.

¨ 1м3 неочищених стічних вод забруднює

50 м3 чистої води.

¨ Щоб зібрати 1кг меду, бджола робить 50 тисяч вильотів і відвідує 10 млн. квітів.

¨ Із 264г листя сухої кропиви можна виготовити 8 порцій ліків для зупинки кровотечі. Скільком хворим може допомогти хлопчик, що заготовив 1485г листя?

¨ Мурашина сім'я протягом дня знищує близько 1кг комах, завдяки чому захищає ліс площею 2500 м2, тому за руйнування мурашника накладається штраф 230 грн.

Рецепт приготування хорошого уроку

Візьміть найкращі емоції, ретельно відберіть тільки ті, що позбавлені розчарувань, зла. Після цього розділіть їх на п’ять (або шість) уроків, які вам доводиться проводити кожного робочого дня. Потім додайте до кожного свого уроку: 12 порцій мудрості,· 11—терпіння,· 10—хоробрості,· 9—працездатності,· 8—оптимізму,· 7—відданості своїй справі,· 6—вільнодумства,· 5—доброти,· 4—відпочинку й турботи про здоров’я,· 3—гумору,· 2—такту,· 1 порцію віри в кожного свого учня. 9· Для того, щоб додати гостроти та насолоди вашому уроку, додайте ложечку гарного настрою, скибку нерозсудливості, за смаком розваги, обов’язково додайте гри й рясно посипте все гарним добрим гумором. А тепер налийте любов до дітей і збийте все енергійними рухами, не допус- каючи застою. Поставте ваш витвір на вогонь дитячих сердець. Прикрасьте його посмішками, родзинками та гілочками радості. Перед подачею учням урок сервірується спокоєм, самовідданістю та професіоналізмом учителя. Смачного вам, шановні колеги! Апетиту вам до вчительської праці

Усім вчителям під Новий рік педагогічна кухня пропонує рецепт молодості вчителя.

Систематично випивайте: бальзам мудрості, коктейль творчості, каву бадьорості, відвар пунктуальності, настій терпеливості, екстракт людяності, а також вживайте вітаміни: А-для активності; В-для бадьорості; С– для цілеспрямованості; Д-для діяльності; Е– для єдності з дітьми; Р-для порядності. А ще не забувайте робити щорічні щеплення від байдужості, сірості, духовного рабства. Будьте вічним донором—віддавайте своє серце дітям і пам’ятайте: його повинно вистачити на всіх! Виконуйте все це ретельно і будете вічно молодими, дорогі вчителі!

Інноваційні підходи до навчання природничо-математичних дисциплін.

Міжпредметні зв’язки як засіб формування системних знань та життєвих компетентностей учня ”

Застосування сучасних інноваційних педагогічних технологій характеризуються тим, що вони: